Малина однина чи множина
Іменники, що мають форму однини і множини
Форми вираження категорії числа
Засоби вираження категорії числа
Граматичні ознаки категорії числа іменників характеризуються:
За наявністю форм числа іменники поділяються на три групи:
· іменники, що мають форму однини і множини;
· іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum);
· іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum).
Іноді форма однини може набувати узагальнено-збірного значення і позначати сукупність предметів: З наближеням весни деньпоступово стає більшим; У поліських лісах росте ялина, сосна, осика, береза, вільха.
Інколи іменники, хоч і мають множину, проте не означають двох чи більше предметів, що мисляться рздільно, наприклад: небо інебеса, час і часи та деякі інші. У цих випадках, власне, немає відмінності в значенні між одниною і множиною.
Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)
Іменники цієї групи виражають назви предметів чи понять, які в практиці мовлення не треба уявляти в якійсь кількості. Вони могли б мати потенціально повну парадигму відмінювання, але практично для них характерна лише однина.
До singularia tantum належать такі основні групи іменників:
| 1. абстрактні іменники, що означають якість, властивість, дію, стан чи різні узагальнені поняття | сміливість, гордість, боротьба, щастя, далечінь, розвиток, любов, гнів, мудрість |
| 2. збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів, явищ, які мисляться як одне неподільне ціле | козацтво, рідня, піхота, прокуратура, деканат, комашня, колосся, листя, молодь, студентство |
| 3. іменники, що становлять категорію речовинності | молоко, масло, кисень, азот, папір, руда, солома, борошно, нафта, вода, золото, сніг, пісок, асфальт |
| 4. власні назви людей, тварин, планет, географічні та інші поняття | Наталія, Віктор, Марія, Пірат, Сірко, Київ, Полтава, Дніпро, Земля, Марс, кінотеатр «Дружба» |
Іноді від названих іменнників може утворюватись форма множини, але при цьому відбувається зміщення у лексичному значенні. Зокрема через форму мнножини конкретне зачення може протиставлятися більш загальному, тоді форми множини набуваютьспеціалізованих значень, а саме:
4. однойменних осіб або предметів: Привіт вам, Петрики, Марусі, Олі, Гриці (М. Рильський);
5. номінанацій, узагальнених на основі характеристичних ознак, пов’язаних з відповідними власними назвами: Давайте нам літературу. Давайте Байронів, Шекспірів, Гете (М. Коцюбинський);
6. сукупності осіб, пов’язаних родинними стосунками: родина Королів.
Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)
Іменники, вживані лише у множині, також охоплюють кілька семантичних груп. Найголовнішими серед них є такі:
| 1. назви будівель, їх частин, споруд | сіни, ворота, сходи, двері |
| 2. назви предметів упряжі, засобів пересування | шори, наритники, сани, бігуни |
| 3. назви знарядь праці і предметів домашнього вжитку | граблі, вила, ваги, триноги, ночви, носилки |
| 4. назви парних предметів і парних частин тіла | окуляри, ножиці, кліщі, терези, тиски, лапки, в’язи, груди |
| 5. назви музичних інструментів | цимбали, літаври |
| 6. назви одягу і взуття | штани, труси, бриджі, бутси, панталони |
| 7. назви маси, речовини, матеріалу, продуктів харчування | хімікалії, парфуми, помиї, дрова, вершки, дріжджі, прянощі, консерви, макарони, |
| 8. назви залишків речовини чи матеріалу | висівки, вичіски, недоїдки |
| 9. назви відрізків часу, свят, традиційно-побутових обрядів та дій, що повторюються | сутінки, будні, канікули, іменини, роковини, заручини, зажинки, обжинки, переговори, перегони |
| 10. назви сукупності предметів зі значенням збірності | надра, гроші, фінанси, джунглі, хащі, люди |
| 11. назви ігор | шахи, городки, жмурки |
| 12. назви дій і процесів | посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі |
| 13. назви на позначення почуттів, емоцій, станів | радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі |
| 14. власні географічні назви | Альпи, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли |
Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично і визначається за допомогою контексту: В одному купесиділо троє дівчат; З усіх купе виходили люди.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині
Категорія числа – самостійна лексико-граматична категорія іменника, що виражає кількісний вияв позначуваного іменником предмета. Розрізняють два граматичні числа – однину і множину.
Однина – уживається для позначення однієї речі, предмета: яблуко, птах, віче. Іменники в однині можна зіставити із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада.
Множина – уживається для позначення іменників, що називають два і більше однакові предмети: літаки, щоки. Іменники у множині можна зіставити із займенником вони або поєднати із ці: ці вікна.
У давнину існувала ще третя форма числа іменників – двоїна, від якої залишилися лише форми очі, плечі, вуса та діалектні форми два відрі, дві нозі.
За здатністю утворювати форму однини і множини іменники поділяють на чотири групи:
| Повна парадигма числа(функціонують в однині та множині) | Однинні(функціонують лише в однині) | Множинні(функціонують лише в множині) | Синтаксичний критерій визначення числа |
| Більшість іменників: пісня – пісні, вікно – вікна, вада – вади. | 1) Абстрактні іменники: блакить, сум; | 1) Парні й складні предмети: перила, нари, челюсті; | Це іменники середнього роду на -я, число яких можна визначити лише у словосполученні або в реченні: складне завдання, оперативні рішення, гучне весілля, два життя. |
| 2) збірні: жіноцтво, качва, листя; | 2) речовина, матеріал: білила, вершки; | ||
| 3) речовинні: фосфор, пшоно; | 3) залишки речовини: недоїмки, висівки; | ||
| 4) власні назви: Денис, Золотоноша, Київ, Діана; | 4) ігри, обряди, часові поняття: піжмурки, входини, сутінки; | ||
| 5) окремі овочі, ягоди: хрін, малина, морква. | 5)збірні іменники: люди, меблі, дрова; | ||
| 6) тривалі дії, процеси: проводи, перемовини; | |||
| 7) окремі географічні назви: Татарбунари, Суми; | |||
| 8) емоції, переживання (переважно із суфіксом -ощ-): заздрощі, гордощі; | |||
| 9) чітко не визначені грошові поняття: фінанси, гроші. | |||
| Іменники людина – люди, дитина – діти, курка – кури, гуска – гуси, радість – радощі, гордість – гордощі й подібні є спорідненими словами, а не співвідносними формами однини та множини, причому друге слово в кожній парі є множинним. |
Стилістичні ресурси категорії числа пов’язані з використанням форм однини в значенні множини або навпаки – форм множини в значенні однини. Так, іменники у формі однини, уживаючись зі значенням множини передають відтінок збірності, наприклад: думка читача, погляд сучасника. Такий прийом часто використовують у заголовках, назвах рубрик: „Твої права, споживачу”. Поряд із такими словами можуть уживатися означення, які є вказівкою на те, що мова йде не про один предмет: десятитисячний передплатник, мільйонний відвідувач.
У мові ЗМІ представлено різні способи вираження категорії числа, які виконують експресивну функцію, рідше інформативну.
1) Повторення форм називного та родового відмінка на позначення великої або надмірної кількості, масовості, розташування на великій території. Н-д:
2) Уживання однини конкретних іменників (назв осіб та тварин, рослин і предметів) у збірному значенні для вираження сукупності однорідних предметів як одного цілого: пасажир української залізниці має такі переваги, радість уболівальника на євробаченні, фахові стандарти журналіста; ціна яблука вітчизняного та закордонного. Однак не можна вживати однину для позначення розчленованої множинності, яка складається з однакових предметів і підлягає лічбі, як-от: щодоби фірма виготовляє тисячу жіночого плаття* (замість плать).
У назвах установ і свят форму однини або множини визначають традиційно: Будинок книги, Будинок подарунків, Будинок учителя, Будинок офіцерів, День фізкультурника, Міжнародний день студентів.
3) Форми однинних іменників для іронічно-зневажливого вираження збірності, масовості. Іронічний відтінок може підсилюватися відповідною суфіксацією: офіцерня, дітлашня, бомжарій.
4) Уживання однинних іменників у формі множини на позначення простору, тривалості, інтенсивності ознаки, гіперболізації предмета: по світах пішла чутка, пересічній жінці бракне часу ходити по манікюрах, засідають по президіях. Таке вживання лімітовано розмовним та художнім стилем.
5) Уживання однинних речовинних іменників у множині для номінації видів, сортів, виробів із цієї речовини, її великої кількості: солі, грязі, лаки, масла, у снігах, води.
6) Використання однинних власних назв у множині для номінації типу людей (сучасні сократи); для вираження презирливості, зневаги, сарказму, у цілому негативного ставлення (продажні павлики лазаренки); для називання угруповань, пов’язаних родинними стосунками (Ющенки в політиці та Януковичі), для передачі узагальненого значення (принади Єгиптів, Тайландів, Туреччин переманили відпочивальників із Криму).
7) Авторська форма множини, що дозволяє не лише висловлювати свої думки, погляди, а й залучати до обговорення читачів і слухачів: починаючи цикл публікацій про літніх людей, ми запрошуємо до розмови...
8) Множина ввічливості, пошани, виражена формами ІІ особи займенників у сполученні з дієслівними та прикметниковими формами множини: ви стверджуєте.
. Вислови на зразок ви був*, ви казала*, ви красива* (замість ви були, ви казали, ви красиві) не відповідають нормам літературної мови і є ознакою просторіччя.
9) Пошанна однина – звертання на ти до визначних сучасників та історичних осіб.
Отже, форми числа виявляють стилістичну активність у певних мовленєвих ситуаціях.
Ненормативне вживання форм числа. Морфологічними помилками слід вважати такі конструкції:
1) ненормативне недоцільне та невмотивоваве утворення форми множини від однинного іменнника:
низькі пенсії* – низька пенсія;
високі стипендії* – висока стипендія;
заслухано інформації* – заслухано інформацію;
солоні івасі* – солона івасі;
асортименти* молочної продукції – асортимент молочної продукції;
курси валют* – курси валюти;
головні болі* – головний біль;
2) ненормативне утворення форми однини від множинногоіменника: свіжа консерва* – свіжі консерви;
смачна суші* – смачні суші;
виробники меблі* – виробники меблів.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Урок з української мови на тему «Іменники, що вживають лише в однині або лише в множині
Мета: ознайомити учнів з новими поняттями «число іменників», «однина», «множина»; навчати практично утворювати форми однини, множини в українській мові, визначати число іменників.
Урок української мови
Тема. Іменники, що вживають лише в однині або лише в множині.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: мультимедійна дошка; підручник Українська мова для 3 кл. загальноосвітнього навчального закладу з навчанням українською мовою / М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, Н.А.Васильківська; робочі зошити; картки з написами «Ч.р.», «Ж.р.», «С.р.», «Однина», «Множина».
І. Організаційний момент (СЛАЙД 1)
Щоб добре нам навчатись,
Треба всім старатись.
На уроці не лінитись,
І старанно всім трудитись.
Але, спочатку ми повинні перевірити домашнє завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Декілька учнів зачитують заголовки до тексту (Впр.317, С.132).
Робота в парах. Гра «Згодні, не згодні».
На партах лежать картки із написами: «Згоден», «Не згоден».
Учні міняються зошитами і перевіряють виконання домашньої вправи. Якщо робота сусіда виконана правильно піднімають картку «Згоден», якщо – не правильно – «Не згоден».
*На яке питання відповідають назви істот? А назви неістот? Наведіть приклади.
*Які іменники відносяться до власних?
*Як пишуться власні іменники? А як загальні? Наведіть приклади.
*Які іменники відносяться до чоловічого роду? Які до жіночого? А які до середнього?
Сорочка, черевики, сукня.
(«Зайве» слово «черевики», бо це – іменник у множині, а всі решта – в однині.)
Дніпро, Львів, Вінниця.
(«Зайве» слово «Дніпро», бо це – назва річки, а решта – назви міст.)
(«Зайве» слово «сонце», бо це – іменник середнього роду, а решта – іменники чоловічого роду.)
Сторож, школа, Володя.
(«Зайве» слово «Володя», бо це – власна назва.)
— Яка сьогодні дата? (Відповіді дітей)
— Давайте відкриємо зошити і запишемо число, класна робота.
− А тепер проти вас грає третій козак. Ось його завдання. (СЛАЙД 5)
Групова робота. Гра «Хто швидше»
Скласти речення із слів. Визначити граматичну основу речення.
(Та мова рідна, якою говорили предки.)
Як ви розумієте цей вислів?
Запишіть іменники у три стовпчики за родами.
Малина, чайник, яблуко, трактор, пташка, книжка, син, брат, вулиця, місто.