Як називається агрус схрещений з смородиною
Болезни черной смородины: описание с фотографиями и способы лечения
ПЯТЬ главных болезней смородины и крыжовника — 26 фото с описанием
ТОП-5 самых распространенных болезней смородины и крыжовника это – американская мучнистая роса (сферотека), антракноз, ржавчина, септориоз (белая пятнистость) и махровость. Научимся диагностировать их по фото и описанию внешних признаков. Расскажу о первоочередных мерах защиты.
Причины
Причины распространения мозаики — несоблюдение правил посадки и ошибки в агротехнических мероприятиях. Например, смородина легко заражается во время обрезки, когда в мелкие раны и трещины попадает возбудитель болезни.
Способствует заражению повышенная влажность и температура воздуха выше +25°С. Чаще всего вирус поражает ослабленные растения с дефицитом микроэлементов. У кустов слабый иммунитет, нет сил сопротивляться вирусу. Поэтому недостаток удобрений — еще одна причина заражения.
Лечение и профилактика. Как защитить растение. Меры борьбы – чем обработать и подкормить кусты
Выбор способа лечения смородины зависит от типа возбудителя, погодных условий и стадии вегетации куста. Для борьбы с болезнями применяют химические препараты и народные методы. Они отличаются способом применения и результативностью.
Чем опрыскать – средства для ухода за смородиной. Хорошее средство – бордосская жидкость
Существует несколько десятков наименований химических средств, чтоб обработать и защитить ягодное растение. Особую популярность получили препараты комплексного действия, медьсодержащие составы. Смородину рекомендуется опрыскать следующими препаратами:
Для усиления эффективности обрабатывать нужно дважды с интервалом в 10-14 суток. Сразу после процедуры не рекомендуется поливать грунт, вносить подкормки. Работу в начале вегетации и после сбора урожая.
Как бороться и лечить народными методами. Чем обработать во время созревания ягод
Они обладают слабой эффективностью, но не влияют на вкус и качество плодов. Народные меры борьбы можно использовать на любой стадии вегетации куста, рекомендуемый интервал обработки – 2 недели. Результативные средства, которыми можно лечить растение:
Для профилактики заражения следует систематические проводить обрезку, а также следить за составом и качеством грунта. Необходимо подкормить смородину. Молодые растения чувствительны к болезням, поэтому, чтоб не пришлось бороться с ними, уход в первый год роста особенно важен.
Устойчивые сорта смородины
При выборе сорта рекомендуется обратить внимание на его иммунитет и устойчивость к мозаике и другим болезням. Для посадки в средней полосе России рекомендован среднепоздний сорт Памяти Павловой и урожайный Илья Муромец. Они неприхотливы в уходе, морозоустойчивы, универсальны в применении.
Для выращивания в северных регионах выбирают сорта Селеченская, Церера, Купалинка. Они высокоурожайные, стабильно плодоносят и редко болеют. А в южных регионах высаживают смородину Багира и Ядреная. Растения засухоустойчивые, нетребовательные в уходе.
При составлении статьи использовались материалы с сайтов:
Черная смородина — хорошие и неподходящие соседи
Добрый день, мой читатель. При культивировании черносмородиновых кустов необходимо обращать внимание на рекомендации о высаживании по соседству тех растений, которые будут оказывать благоприятное воздействие. Такой подход снижает риск развития серьезных болезней, появления вредителей и способствует увеличению урожайности.
Черная смородина. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
Нежелательные соседи для черной смородины
Среди популярных культур, встречающихся в личных садах, можно выделить несколько групп растительности, не рекомендуемой для выращивания рядом с черносмородиновыми кустами.
1. Растения — источники вредителей и болезней
Среди ягодных кустарников можно выделить некоторые разновидности, которые усиливают привлекательность черной смородины к опасным болезням или общим вредоносным насекомым. Исключают близкое соседство со следующими растениями.
Крыжовник
Основную опасность представляет быстрое распространение общего опасного вредителя — огневки. При тесном соприкосновении черносмородиновых и кустарниковых посадок этот жучок становится еще агрессивнее. Это нужно учитывать и стараться избегать подобного соседства. Хотя для красной смородины вреда от крыжовника не наблюдается.
Крыжовник. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
Можжевельник
Этот хвойный кустарник совершенно не подходит для выращивания вблизи черной смородины. Связано это с тем обстоятельством, что можжевельник служит источником распространения ржавчины — опасной грибковой инфекции. Нужно оберегать от такого соседа и другие садовые культуры.
2. Растения-агрессоры
Светолюбивая черная смородина может заметно снизить плодоношение, если около нее расположатся активно растущие кустарники.
Малина
Эта любимая многими ягодная культура за несколько лет способна захватить обширную площадь, благодаря разветвленной корневой системе. Малина забирает из грунта питательные соединения, создает тень и может привести к тому, что растущая рядом черная смородина вообще перестанет давать урожай.
Малина. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
3. Растения-соперники
Если соседствующая растительность формирует примерно идентичные корневые системы, то пострадать от дефицита питания могут обе культуры.
Облепиха
В конкуренции за питание и территорию выживает более сильное растение. Если около смородины высаживают куст облепихи, то начинается серьезное соперничество, так как обе разновидности обладают хорошо развитыми корнями.
Груша
Это плодовое дерево не уступает черносмородиновым кустарникам по интенсивности поглощения питательных веществ. Нужно учитывать подобные особенности, соблюдая расстояние при выращивании, что позволит исключить ослабление любой из этих культур.
Груша. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
4. Растения с разными запросами
Обязательно пострадает урожайность помещенных рядом ягодных кустарников, если они требуют разных условий для выращивания.
Красная смородина
Не уживутся при близком соседстве даже представители одного рода. К примеру, красная смородина требует обязательно хорошего освещения. А для черной разновидности больше подходит легкая полутень. Из-за разных предпочтений нужно избегать посадки этих кустарников в близком соседстве.
5. Слабые растения
Следует понимать, что не стоит вблизи от черносмородиновых кустарников помещать растительность, которая может пострадать от подобного соседства.
Черешня, вишня
Для получения богатого урожая ароматных ягод на кустах черной смородины не будет представлять особенной опасности посадка рядом вишневых деревьев. А вот у косточковых деревьев не удастся дождаться стабильного обильного плодоношения.
Вишня. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
Абрикос
Оказывается не очень удачной идея посадки рядом с черносмородиновыми кустами некоторых плодовых деревьев. Например, абрикос хуже развивается в подобном тандеме. Снижается урожайность из-за большого количества пустоцвета.
Мята перечная
Из-за слабой корневой системы могут засохнуть около смородины некоторые травянистые растения. Например, не стоит помещать в подобные условия мяту перечную. Ягодный более мощный кустарник лишит эту ароматную траву нужных для качественного развития питательных соединений.
Наиболее предпочтительные растения — соседи черной смородины
Замечено, что есть растения, которые не только хорошо развиваются рядом с ягодными кустарниками, но и оказывают на них благоприятное воздействие. Например, фитонциды, выделяемые черносмородиновыми кустами, отпугивают многих вредоносных насекомых от посадок болгарского перца, картофеля, помидоров. Есть и другие культуры, которые стоит помещать в подобное соседство.
Жимолость
Этот неприхотливый кустарник превосходно уживается с любимой многими садоводами черной смородиной. Обеим культурам не требуется излишне сложный уход, а также они обладают хорошей морозостойкостью. Нужно этот факт учитывать и использовать.
Жимолость. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
Йошта
Следует обратить внимание на этот неприхотливый кустарник. Получен удивительный гибрид при скрещивании двух сортов крыжовника — обыкновенного и растопыренного с черной смородиной. Он устойчив ко многим вредителям и заболеваниям, хорошо зимует. Образует достаточно мощные кусты, которые неплохо развиваются рядом с черносмородиновыми посадками, не оказывая на них отрицательного воздействия.
Яблоня
На протяжении достаточно длительного произрастания черная смородина не пострадает от присутствия рядом яблоневых деревьев, которым, в свою очередь, подобное соседство не помешает хорошо развиваться.
Клубника
При недостатке площади допустимо высаживать земляничные и клубничные усы в промежутках черносмородиновых кустов, которые защитят ягодники от многих вредоносных насекомых. Урожайность обеих культур остается на высоком уровне. Но нужно, понимать, что в такой ситуации усложняется уход за клубникой.
Клубника. Иллюстрация для статьи используется по стандартной лицензии ©ofazende.com
Голубика
Важно учитывать требовательность помещаемых рядом ягодников к почве и уходу. Так, черная смородина не будет враждовать с голубикой, поскольку обоим растениям подходит слегка закисленная почва. Они любят систематический полив.
Лук, чеснок
Даже не потребуется искать свободный участок на огороде, если не хватает площади для зелени. Лук или чеснок превосходно приживутся около черной смородины. Они также принесут пользу ягодному кустарнику, так как отпугнут почкового клеща и других опасных вредителей.
Черная смородина культивируется практически на каждом дачном участке. Она ценится за холодостойкость, неприхотливость, вкусные ароматные ягоды. При подборе для этого ягодного кустарника подходящих соседей удастся добиться качественного развития и стабильного богатого плодоношения.
Опис гібрида чорної смородини і агрусу
Рослина не зустрінеш серед диких лісових заростей, біля берегів річок, озер, інших місцях дикої природи. Як, наприклад, карельську золотисту смородину, інші чагарники. Отримано він в результаті складної роботи селекціонерів різних країн. Перші результати отримання плодоносному сорти йошти стали відомі в 1959 році з робіт німецьких селекціонерів. Звідси пішла назва, що включають німецькі значення слів смородина, аґрус.
Спроби отримати гібрид, який не містить шипів, як на агрус, бути стійким до появи поширених захворювань смородини, проводилися давно. Механізм процесу детально позначений в роботах Мічуріна. Але тільки фахівцям з інституту імені Макса Планка Німеччини, використовуючи методи радіаційного, хімічного впливу віддаленій гібридизації, через сорок років копіткої праці вдалося схрестити агрус і смородину і отримати перші сорти йошти, що володіють стійким плодоношенням, яскраво вираженими ознаками нового рослини. Період утворення перших плодів настає на другий рік розвитку. Максимум врожайності характерний для більшості сортів на четвертий рік росту. У Росії суміш агрусу і смородини з’явилася на початку 1980 років.
Чагарник, вкритий темними, зеленими листками, що нагадують за формою листа агрус, досягає двометрової висоти. У них відсутня сильний запах смородини. Листя опадає з куща пізньої осені. Стебла довгі, без шипів. Середнє число стебел дорослої рослини становить 12 штук. Коріння досягають глибини 50 см. Діаметр крони досягає двох метрів. Зацвітає рано яскравими кистями жовтого кольору. Крім, самозапилення рекомендують недалеко висаджувати кущі смородини, агрусу. Плодові кисті короткі, прикрашені великими ягодами чорного кольору, блискучими на сонці, фіолетовим відтінком. Початок надходження перших ягід відбувається в липні.
Дозрівання ягід відбувається не одновременно.Ето вимагає акуратного багаторазового збору врожаю, що продовжує термін використання.
Тривалість активного життя куща йошти становить до 30 років на обраному ділянці посадки. Число нових пагонів, що відростають від коріння не велика. Їх число можна збільшити агротехнічними прийомами регулярного підгортання. Рібеларія має імунітет до численних шкідників, хвороб, характерних для батьківських рослин. Сорти йошти морозостійкі.
Відомі сорти йошти
Йохін
Йохін називають одним з перших сортів довгоочікуваного гібрида. Високий кущ більше схожий на смородину. Листя не володіють запахом смородини, довго не опадають. Сорт має дуже солодкі великі плоди. Урожайність з одного куща може бути до 10 кг. Це вважається найвищим показником серед інших сортів.
Англійська сорт рослини. Полу розлогий кущ. Він виростає до двох метрів висоти. Смак ягід схожий на агрус. Для сорту характерний тривалий почергової тип дозрівання ягід, що досягає двох місяців.
крона
Прямостоячий швейцарський сорт йошти. Ягоди невеликі, щільні, чорні, нагадують смородину. Сорт маловрожайні. Його перевагою є тривалий наявність ягід на стеблах без осипання.
Рекст
Сорт, отриманий вітчизняними селекціонерами, має високу стійкість до ураження кліщем, сильними морозами. Урожайність ягід має середні значення. Рекомендуються фахівцями для посадки в холодних зонах Росії.
Високий, не надто розлогий кущ дає непоганий урожай ягід розміром з вишню. Щороку на ринку саджанців з’являються новий сорти рослини, роблячи різноманітніше вибір.
Вибираючи сорт йошти під конкретні умови посадки, пам’ятають, що чим більше сонячних променів буде падати на рослину, тим солодший, смачніше, рясніше буде урожай.
посадка
Посадку рослини виробляють ранньої осені, навесні. У будь-якому випадку йошта добре приживається, росте швидко. Посадковий матеріал повинен мати розвинену кореневу систему. Не допускається використання висохлих саджанців зі зморщеною корою, сухими слабкими країнами. Він буде повільно рости, не дасть врожаю.
Садити йошту можна навесні або ранньою осінню
Коріння перед посадкою рекомендують витримати близько 2 годин в приготованому розчині родючого грунту, добре просочивши їх, розправивши. Опустивши в ямку, їх добре розправляють, поливають. У посадкову ямку вносять компост, перегній, мінеральні добрива. Відмінністю в процесі посадки від смородини є більш висока потреба в калії, який вносять перед посадкою. Оптимальним вважають наступний набір добрив під одну рослину, необхідних в початковий період росту: близько 5 кг органіки, 40 г сірчанокислого калію, 60 г суперфосфату. Грунт в посадковій ямі, навколо рослини добре поливають, мульчують. Відстань між рослинами планують близько 1, 5 м. Між рядами воно збільшується до 2 м.
Посадкова яма для йошти повинна мати великі розміри, ніж для смородини, агрусу. Кількість добрив, що вносяться при посадці теж більше. Це визначається необхідністю збільшення площі живлення, що визначає майбутній урожай.
Розмноження та догляд
Принцип вирощування чагарнику мало відрізняється від прийомів догляду за смородиною і барбарисом. Треба знати, що йошта вимагає обов’язкового мульчування стовбура під кроною. Це попереджає випаровування вологи, дуже необхідної для розвитку куща. Рослина треба рясно поливати.
Горбок землі з торфу, перегною, родючого ґрунту під кущем допомагає появі пагонів, які застосовують для розмноження.
Кущ не вимагає спеціальної обрізки, що служить агротехнічним прийомом формування крони. Досить виконувати її в ролі санітарної обробки, позбавляючись від сухих, пошкоджених стебел.
Рослина чуйне на внесення добрив, починаючи з весняних днів у вигляді розчинів з курячого посліду, коров’яку.
живцями
Для нарізки придатні однорічні пагони, нарізані взимку. Відразу після заготівлі їх опускають у воду на три години. Потім кладуть в пакет, холодильник до приходу весни, коли їх садять в тепличку. На місце рослина переноситься восени. Універсальність методу розмноження живцями пов’язана з можливістю займатися процесом в будь-який час року. Наприклад, навесні, в серпні можна зрізати верхівки бічних гілок довжиною близько 20 см. Обірвати нижнє листя, зберігши верхні після укорочення їх на третю частину довжини. Над кожною ниркою зробити слабкий надріз. Внизу держака теж зробити кілька надрізів, що стимулюють швидкість росту коренів. Обробивши держак стимулятором росту, висадити його похило в парник або під пластиковий обсяг. Рясно полити. При виконанні роботи ранньою весною, вже восени буде готовий міцний саджанець.
Розмноження йошти живцями
Часто для розмноження використовують здерев’янілих живців, нарізані з доспілих стебел. На 20 см шматочках повинно бути присутні не менше шести міцних нирок. Садять похило, залишаючи над поверхнею грунту дві нирки. Грядку з живцями часто, рясно поливають для можливості утворення потужної кореневої системи всього за один сезон.
отводками
Такий вид розмноження можна проводити вертикальними, горизонтальними відводками стебел. У першому випадку навесні весь старий кущ зрізається, залишаються пеньки висотою до 25 см. При регулярному поливі, догляді, як за справжнім кущем, на них з’являються молоді пагони, які використовують для розмноження.
Схема розмноження йошти горизонтальними відводками
Другий спосіб найпростіший, зручний. Для швидкого утворення нових рослин навесні дворічні, міцні однорічні пагони, що ростуть в нижній частині куща, притискаються до землі, засипаються родючою землею. Злегка коротшає верхівка гілки. З нирок, розташованих під верхнім шаром родючого грунту виростає велика кількість пагонів. Їх кілька разів за сезон підгортають, підгодовують, поливають, видаляють бур’яни. Міцні саджанці готові до посадки на постійне місце восени, навесні наступного року.
діленням куща
Метод ефективний з точки зору швидкого отримання посадкового матеріалу. Рекомендується застосовувати в разі необхідності перенесення рослини на інше місце, бажання збільшити число кущів йошти. Для цього використовують кущі, вік, яких не менше шести років. Навесні, восени кущ викопують повністю, звільняють від землі, слабких коренів. Сокирою поділяють на частини, які мають не менше трьох міцних коренів, кількох стебел з хорошими нирками. Місця пошкодження засипають вугіллям. Висаджують відразу на постійне місце.
Будь-який метод розмноження вимагає уважного догляду, своєчасного рясного поливу, підгодівлі для освіти потужної кореневої системи. Це запорука швидкого зростання куща, формування багатого врожаю йошти.
пересадка
Виправданим приводом для пересадки плодоносному куща йошти є наступні причини:
Порядок, перелік агротехнічних прийомів під час пересадки відповідає задоволенню потреб зростання чагарнику. Родюча земля, розмір посадкової ями, велика кількість світла, можливість регулярного поливу, підгодівлі повинні бути витримані, як при первинній посадці. Уважно треба готувати пересаджуваний кущ до переїзду на нове місце. Старі гілки видаляються, молоді коротшають. Після акуратного вилучення з землі, кущ бажано розділити на частини, посадивши їх в окремі ями, не забувши підгодувати, рясно полити.
У північних районах проживання краще пересадкою займатися навесні після встановлення позитивної середньодобової температури. При пересадці восени важливо спостерігати за розвитком кущика, утеплити на зиму.
висновок
На жаль, промислове вирощування йошти поки розвинене слабо. Спробувати, побачити гарні ягоди можна не так часто. Технологія вирощування в недалекому майбутньому зробить її такою ж доступною, обов’язковою, як смородина.
Тим більше, що ягоди йошти представляють собою джерело вітамінів, інших численних корисних елементів, необхідних в будь-якому віці. А малюки можуть спокійно, не боячись вколотися шипами, зривати дозрілі ягідки з куща під час літніх місяців.
Йошта – гібрид аґрусу та смородини. Популярні сорти
Руслину йошту було виведено у 80-х роках, але сьогодні її не часто можна побачити у наших садах. Однак, садівники, які вирощують, її охоче радять робити це іншим. Причин для цього декілька: збір врожаю розтягується на тривалий час через нерівномірне дозрівання плодів, легкість у вирощуванні й, звичайно ж, велика користь для нашого організму. Про те, які сорти йошти існують ми поговоримо у цій статті.
Сорт йошти ЕМБ
Даний сорт рослини виведено у Британії. Він росте висотою та шириною близько 2 м. Зовнішнім виглядом й конфігурацією листя, кольором стовбура та бруньками нагадує смородину. Однак, колір листя у нього більш схожий на аґрус. Цвіте з кінця квітня й до початку травня. Запилюється комахами й формує плоди округлої форми, до 5 г кожен. Зовні ягоди схожі на аґрус, проте колір мають темно-фіолетовий. Сорт має стійкість до ряду хвороб, таких як антракноз та борошниста роса, хоча зрідка уражається кліщами. ЕМБ здатен добре переносити посуху та низьку температуру.
Сорт йошти Йохін
Це один з перших виведених гібридів йошти. Найвищий за розміром з усіх представників. У нього дуже солодкий смак ягід. Кора зовні як у смородини, а листя поєднує смородинове з аґрусовим й не має смородинового запаху. Квіти цієї рослини білі й значно більші, ніж в інших рослин, зібрані по 3 шт в гроноподібному суцвітті. Ягоди великі, округлі, мають забарвлення чорного кольору й дуже солодкі. Урожайність у середньому становить близько 10 кг з одного куща. Догляд такий же як і за смородиною. Розмножують живцюванням або поділом куща.
Сорт йошти Крона
Даний сорт було виведено у Швейцарії. Кущ досягає 1,7 м висоти й 1,5 м діаметру. Урожайність низька, ягід на гілках родить не багато, 3-5 штук з варіацією у розмірі. Зовні, кольором та формою, вони схожі на смородину. У смакових якостях відчутно кислоту. Кроні притаманне дуже міцне кріплення плодів до плодоніжки. Ягоди не опадають навіть після дозрівання. Це викликає деякі незручності при зборі врожаю. Сорт вважається низько родючим, з одного куща можна зібрати всього 2-3 кг ягід. Але, за умов правильного вирощування, можна домогтися більшого врожаю й солодкого смаку плодів. Для цього рослині потрібне місце під сонцем, регулярне рихлення й зволоження прикореневої зони й внесення добрив двічі на рік.
Сорт йошти Рекст
Цей сорт вивели селекціонери Росії. Він характеризується високою стійкістю до перепаду температурного режиму, ураження бруньковим кліщем, попелицею, а також має стійкий імунітет до антракнозу та борошнистої роси. При правильному догляді Рекс практично ніколи не хворіє. Кущ утворює дуже міцні прямі пагони завдовжки близько 1,5 метра. Плоди еліпсоподібні, чорного кольору, вагою близько 3 грамів. М’якуш смачна, соковита, кисло-солодка. При зростанні на сонячних ділянках ягоди мають смак більш солодкий. Урожай становить 5 кг з одного куща, але при достатньому поливі й підгодівлі можливе значне збільшення врожаю.
Сорт йошти Моро
Кущі Моро різняться дуже чорними плодами кислувато-солодкого смаку з мускатним ароматом. Ягоди мають легкий фіолетовий відлив та розмір як у вишень. Після дозрівання вони не обсипаються на землю, а до останнього тримаються на плодоніжці. Кущ виростає дуже високим, понад 2,5 м, але має невеликий діаметр, оскільки гілки прямі. У ягодах йошти містяться вітаміни С, Р, антоціани та багато інших корисних речовин, які є профілактичним й лікувальним засобом для організму людини. Вони покращують кровообіг і виводять радіонукліди та важкі метали з організму.